Меню сайту

3АСЛУЖЕНИЙ НАРОДНИЙ АНСАМБЛЬ ПІСНІ І ТАНЦЮ УКРАЇНИ "ДАРНИЧАНКА" Неділя, 23.07.2017, 17:13
Вітаю Вас Гість | RSS
 
 ХУДОЖНІЙ КЕРІВНИК
   АНДРІЙЧУК ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

Народився 17 січня 1958 р. у м. Борщові Тернопільської обл. Закінчив Тернопільське музичне училище ім. С. Крушельницької (1977, кл. баяна Ю.В. Максема), Київську державну консерваторію ім. П.І. Чайковського (1982, кл. баяна М.І. Різоля, кл. диригування М.І. Гозулова). В 1980–1987 рр. грав у тріо народних інструментів (2 домри, баян) під керівництвом проф. І.А. Яшкевича.

У 1978–1992 рр. – концертмейстер, від 1992 р. – художній керівник та диригент заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України “Дарничанка”. Під його орудою ансамбль концертував у 18-ти областях України та за кордоном, здобував перемоги на найпрестижніших національних та міжнародних конкурсах і фестивалях, здійснив записи до фондів Українського радіо, випустив CD “Єднаймося, люба родино” (1999), озвучив ряд художніх та документальних фільмів.

Від 1989 р. – викладач Київського національного університету культури і мистецтв (1996 – доцент, з 1999 на посаді професора), завідувач секції “народні інструменти” (від 1994), керівник українського оркестру народної та популярної музики (від 2001), завідувач кафедри інструментальної музики (2007–2008). Виховав понад 60 високопрофесійних музикантів, серед яких лауреати міжнародних і всеукраїнських конкурсів, кандидати наук, викладачі вищих навчальних закладів, концертні виконавці. Автор навчальних програм “Фах (спецінструмент)”, “Основи обробки народної музики”, “Хорове аранжування”, “Оркестровий клас”, “Історія та теорія виконавства”, “Практика”.

У 1983‑1993 – концертмейстер, в 1994–2002, від 2009 – керівник народного хору “Княжа вольниця” с. Білогородка Києво-Святошинського р-ну. У 2009–2012 рр. – старший науковий співробітник Українського центру культурних досліджень. До 2013 творчий консультант українських народних хорових колективів у РФ “Покуть” (Сочі), “Горлиця” (Владивосток), фольклорного ансамблю “Чумаки” (Геленджик). Музичний консультант першого українського телесеріалу “Роксолана” (1996).

Автор пісень, обробок та аранжувань народного мелосу, які ввійшли до репертуару багатьох українських та зарубіжних хорових колективів.

Упорядник та музичний редактор ряду музичних видань, співавтор (з В. Якимчуком) репертуарно-методичних збірок “Співає народний хор” та “Співає “Дарничанка” (К., Музична Україна, 2004).

У доробку понад 40 науково-методичних праць та 100 публікацій з культурно-мистецької проблематики в періодичних виданнях, статті до “Енциклопедії сучасної України”, “Української музичної енциклопедії”. Від 2000 р. працює над власною енциклопедію “Українське народне хорове мистецтво”.

Організатор наукових конференцій, проводить майстер-класи для керівників народних хорових колективів України та українського зарубіжжя, виступає з питань культури і мистецтва по радіо і телебаченню. У 2001‑2011 – методист щорічних лабораторії традиційної культури українців Росії “Роде наш красний” памʼяті Василя Скуратівського (Лазаревський центр української культури м. Сочі).

Концертував по Україні, Австрії, Англії, Білорусі, Грузії, Італії, Литві, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, Словаччині, США, Франції, Чехії.

Голова журі всеукраїнських та міжнародних фестивалів, конкурсів, які проводилися в Україні, Болгарії, Росії.

Член Національної всеукраїнської музичної спілки (від 1998; від 2007 – її секретар), Національної ліги українських композиторів (від 1999), Національної спілки журналістів України (від 2000), Комітету Міністерства культури України з питань збереження та охорони нематеріальної культурної спадщини (від 2006), державної атестаційної комісії по підтвердженню і присвоєнню аматорським колективам звання “народний” та “зразковий”, редакційних колегій культурно-мистецької газети “Соломія” (від 1999), “Української музичної газети” (від 2008), культурно-просвітницького вісника “Аматорські обрії” Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень.

Заслужений працівник культури України (1992), кавалер ордена “За заслуги” ІІІ ст. (2003), почесний громадянин м. Борщова (2006). Нагороджений Подякою Президента України (2002), почесними відзнаками Міністерства культури і мистецтв України “За досягнення в розвитку культури і мистецтв” (2002, 2008), Федерації профспілок України “Профспілкова відзнака” (2007) та “За досягнення в аматорському мистецтві” (2008), Київської міської державної адміністрації “Знак пошани” (2002), “За заслуги перед містом Кривий Ріг” ІІІ ст. (2014), “За вагомий особистий внесок у розвиток Інгулецького району м. Кривого Рогу” (2014), “За заслуги перед Білогородкою” Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (2015), медалями “Будівничий України” Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка (2000), “За доброчинність” Міжнародного доброчинного фонду “Українська хата” (2000) та ін.

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz